Моделі LAMBORGHINI — повний каталог і декодер VIN
Перегляньте всі моделі LAMBORGHINI та розшифруйте будь-який VIN LAMBORGHINI. У каталозі нижче — 10 моделей з нашої бази.
Перегляньте всі моделі LAMBORGHINI та розшифруйте будь-який VIN LAMBORGHINI. У каталозі нижче — 10 моделей з нашої бази.
Automobili Lamborghini S.p.A. — італійська компанія, виробник спортивних авто, а також тракторів Lamborghini Trattori. Знаходиться у комуні Сант'Агата-Болоньєзе, біля Болоньї. Компанія заснована у 1963 році Ферруччо Ламборгіні. На той час він вже був засновником та власником кількох компаній.
Automobili Lamborghini S.p.A. (італ. Lamborghini, італійською: [lamborˈɡiːni]; укр. Лямборґіні) — італійська компанія, виробник спортивних авто, а також тракторів Lamborghini Trattori. Все виробництво з 1900 працівниками повністю розташоване у комуні Сант'Агата-Болоньєзе, біля Болоньї. Компанія заснована у 1963 році Ферруччо Ламборгіні. На той час він вже був засновником та власником кількох компаній. Сам Ламборґіні після заснування компанії володів нею ще 9 років. З 1998 року повністю належить німецькій Audi.
Власники Lamborghini:
Жорж-Анрі Росетті і Рене Ламер (1972, 1974—1977); період банкрутства (1977—1984); Патрік Мімран (Patrick Mimran, 1984—1987), Chrysler (1987—1994), MegaTech Ltd. (1994—1998), Audi AG (з 1998). На початку 1960-х років виробник тракторів Ферруччо Ламборґіні (1916—1993) почав виявляти інтерес до розробки швидкісних автомобілів. Він мав автомобілі виробництва Osca, Maserati і Ferrari, але жодне авто його не влаштовувало за всіма показниками. Є кілька версій щодо причин, з яких Ламборґіні 1962 року заснував власну фірму. Всі вони зводяться до конфлікту між Енцо Феррарі (власником компанії Ferrari) і Ламборґіні. Найпопулярнішою є версія сина Ферруччо Ламборґіні, за якою його батько прибув на фабрику до Енцо Феррарі поскаржитися на якість зчеплення у своєму автомобілі Ferrari 250 GT. Енцо відправив Ламборґіні назад з побажанням і далі займатися тракторами, бо, мовляв, на автомобілях (тим більше спортивних) Ламборґіні не розуміється. Ламборґіні повернувся на свою фабрику, розібрав трансмісію у власному Ferrari 250 GT і виявив, що виробник багатьох деталей той самий, що й у тракторах «Ламборґіні». На своїх складах він знайшов відповідну заміну, і проблему було вирішено. Автомобільна фірма «Ламборґіні» була створена як дочірня фірма компанії Lamborghini Trattori S.p.A. Вона працює в селищі Сант-Аґата Болоньєзе (Sant'Agata Bolognese) біля Болоньї. Ферруччо вирішив, що його автомобіль буде мати двигун V12, і залучив до свого проекту талановитого інженера Джотто Бідзаріні (Giotto Bizzarrini), який до того розробляв Ferrari V12. Прототип автомобіля, відомий як Lamborghini 350GTV, був представлений на автошоу в Турині 1963 року. Продажі серійної версії цього прототипу були дуже успішними. Народжений під знаком Тельця, ще й аматор кориди, Ферруччо Ламборґіні прикрасив свій логотип зображенням бика. За успішною моделлю 350GT прийшла не менш успішна Lamborghini 400GT, що принесла достатньо коштів для розробки першого суперкара — легендарного Lamborghini Miura. Цей прототип автомобіля продемонстрував сам Ферруччо в листопаді 1965 р. на автошоу в Турині, а вже в березні 1966 на автошоу в Женеві була представлена робоча версія. Miura мала великий успіх — тільки за 1967 продали 111 авто — і компанія здобула популярність по всьому світу. 1971 — Ламборґіні знову здивував світ прототипом нової моделі Lamborghini Countach. Хоча сам автомобіль почали виробляти лише трьома роками пізніше (1974), до того часу він залишався в центрі уваги на кожному автошоу. Прототип мав нові на той час двері, що відкриваються вертикально, задні забірники повітря і потужний 4-літровий двигун. Проте 1972 року компанія зіштовхнулася із серйозною кризою — перервався контракт на постачання великої партії тракторів у Південну Америку. Брак коштів змусив Ферруччо продати частину свого тракторного виробництва, яку купила компанія Fiat. Зрештою все тракторне виробництво перейшло у власність Same Deutz-Fahr Group, яка й виробляє трактори «Ламборґіні» досі. Протягом 1970-х років успішні продажі Lamborghini Countach підтримували компанію на плаву. Незабаром автомобільне виробництво стало самодостатнім і прибутковим, а, проте, Ламборґіні продав свою компанію швейцарським інвесторам — спочатку 51 % Жоржу-Анрі Росетті (Georges-Henri Rossetti, 1972), а 1974 решту — Рене Ламеру (René Leimer). Сам Феруччо Ламборґіні помер 1993 року у віці 76 років. Внаслідок нафтової кризи 1970-х рр. продажі спортивних автомобілів різко впали. Компанія «Ламборґіні», в числі інших, зіткнулася з фінансовими проблемами, постачання запасних частин були зірвані. Замовлення на автомобілі були розписані на два роки вперед, і покупці були дуже незадоволені таким терміном очікування. Урешті-решт 1978 італійський суд оголосив компанію банкрутом, і 1981 її купили брати Жан і Патрік Мімрани зі Швейцарії. 1987 — компанію перекупив американський концерн «Крайслер» (Chrysler). У цей час тривала робота над наступником Countach — Lamborghini Diablo. Значні технічні та фінансові ресурси були залучені в модернізацію фірми та її продукції, і кінцевий результат став успіхом — модель Diablo дуже швидко знову вивела компанію на світовий рівень. Проте восени 1993 корпорація Chrysler через фінансові труднощі була змушена продати «Ламборґіні» інвестиційній групі «МегаТех» (Mega-Tech або M'tec), зареєстрованій на Бермудських островах, але справжніми власниками якої були індонезійський нафтохімічний консорціум «Масахара Буана» та Томі Сухарто (Tommy Suharto). 1998 — через ті ж самі фінансові проблеми компанія знову поміняла власника. Цього разу ним стала компанія Audi AG. Новий власник неабияк вплинув на дизайн суперкарів, сьогоднішніх Lamborghini Murciélago. Автомобілі «Ламборґіні» є одними з найбільш потужних, дорогих і ексклюзивних автомобілів серійного збирання. Крім того, різні моделі мають свої унікальні технічні новації, наприклад, кузов із вуглеволокна чи високотехнологічні двигуни V10. Оригінальний стиль автомобілів розробляли відомі дизайнери та відповідні фірми: Франко Скальйоне (Franco Scaglione), Touring, Zagato, Маріо Марацці (Mario Marazzi), Bertone, ItalDesign і Марчелло Ґандіні (Marcello Gandini).
Джерело: Вікіпедія · CC BY-SA